У середині тайму Луческу пішов ва-банк, в слідстві чого гра «гірників» спростилася до неподобства: 3 захисника - Фернандіньо - 6 нападаючих. Але Костов на зміну в «ігрових побудовах» суперника відреагував швидко, випустивши Прийма. Василь, зайнявши позицію перед Чечеров і К, здорово розвантажив Янкова та Лазича і дозволив тим перевести гру на час на чужу половину поля.

У підсумку, окрім численних дальніх ударів (відзначився навіть Гладкий, який у цьому аспекті гри раніше помічений не був) і одного «пожежі», нічого небезпечного гості біля воріт Дишленковича не створили. Єдиний же гольовий момент стався на 78 хвилині. Після навісу з правого флангу у центрі штрафного господарів виникла невелика метушні: Фомін, Гай і Гладкий по черзі били, але всього лише кутовий.

На 90 хвилині «Шахтар» таки домігся свого. Вілліан пройшов по лівому флангу і від лицьової прострілив у штрафний, де Чечер, впавши, підіграв собі рукою. Ферні хоч і схибив, але таки відзначився, добивши м'яч у сітку після Сейва воротаря. На більше сил у гостей не вистачило. У підсумку, маємо першу «донецьку» (реально перша було здобута в Докучаєвську) перемогу «Металурга», який свій тріумф повністю заслужив. Підопічні Костова були більш «злими», а головне більш готовими до такої гри.

У той час як «гірники» вийшли на матч надто розслабленими, за що і поплатилися. І знову про себе дала знати стара хвороба: відсутність тлумачного центрфорварда і небажання бразильців грати у нормальний футбол зі стиками, жорсткими єдиноборствами. Інакше організовану оборону не зламати. І ось таких «Фулхемом» і «Металургів» буде ще достатньо. Але будемо сподіватися, що поразка, як це не дивно, піде на користь команді. Отримавши гарненький втик (а він буде), південноамериканські чарівники м'яча зберуться і покажуть усім кузькіну матір, благо у футбол грати вони вміють відмінно. Тільки ось звикли робити це з-під палиці, яку Містеру пора вже дістати.