Простріл Наваса (він вийшов замість Педро і дійсно оживив свій фланг) в падінні перервав Матайсен, але упустив м'яч прямо на форварда. Той пробивав впритул по порожніх воротах, та ось тільки влучив м'ячем у все того ж Матайсена, який, як матрос Желєзняк, з останніх сил проповз кілька метрів, що б заблокувати постріл.

Але - жахлива реалізація моментів вже стала візитною карткою підопічних Дель Боске, і до кінця тайму відзначитися результативним ударом так і не вдалося. Іспанці куди активніше намагалися вирішити питання чемпіонства без додаткового часу, але удача посміхнулася не їм, а рекламодавцям, які отримали можливість вставити в трансляцію ще кілька роликів.

Наставники обох збірних передбачали такий розвиток подій, тому приберегли заміни на пізніший час. Заміни Дель Боске можна з упевненістю назвати вдалими - і Навас з 60-х хвилин вдало увійшов у гру, і Фабрегас посилив і без того блискучий центр поля іспанців, та й Торрес на останніх хвилинах зумів мальовничо полежати на газоні. Заміни Ван Марвейка не пішли в струмінь: знявши гіперактивного Дірка Кайта, який працював по всій брівці від прапорця до прапорця, він випустив Елію, який просто загубився серед монстрів європейського футболу.

Ван дер Варта міг змінити щось у середині гри, але ближче під кінець його, коли команда в помаранчевому видихалася і зупинилася, його паси, підключення з глибини, гострий розум і реакція виявилися просто не потрібні. Команді був необхідна людина, яка в центрі поля буде перекушувати атаки потужного противника - замість цього з поля пішов опор ник, а вийшов режисер балету.

Ті зберегли достатньо сил і бажання не доводити справу до післяматчевих пенальті: за кожні 15 хвилин на половину поля противника здійснювалися набіги не раз і не два. У самому суперечливому з них Ховард Уебб вважав за краще не призначати пенальті навіть «за сумою балів» - за падіння відразу двох гравців, Іньєсти та Фабрегаса.