Нещодавно в Гамбурзі півзахисник "Шахтаря" Жадсон урочисто передавав Кубок УЄФА. 20 травня 2009, забивши вирішальний гол і вирішивши долю останнього розіграшу цього трофею, бразилець назавжди вписав своє ім'я в футбольну історію Європи. Збіг це чи ні, але кар'єрний зліт Жадсона почався після того, як він змінив номер. Спочатку він був гравцем з числом 38 на спині, але як тільки з'явився шанс, швиденько відкинув трійку і перетворився просто в "вісімку". Саме з цього дня Жадсон став набирати обертів.

- Нумерологія сходить до найдавніших уявлень про магію чисел, які в давнину співвідносилися перш за все з навколишнім світом, - розповідає кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури і класичної філології Донецького національного університету Ірина Попова-Бондаренко. - Числовий ряд від 1 до 10 і його похідні - додавання, віднімання, ділення і множення чисел - практично у всіх національних культурах вважаються магічними.

До числової символіки можна ставитися по-різному: вірити чи сприймати з гумором. Але заперечувати присутність у нашому житті певних комбінацій цифр ніхто не стане. Тим більше в футбольному середовищі ... Гравця без номера не існує. Більш того, комбінація цифр - це свого роду його код. Саме тому футболісти перед підписанням контракту так ретельно досліджують вакантні номери. Часто гравці вибирають талісманом день свого народження - "їх" числа приносять їм успіх. Так з'явилися тринадцятий Шевчук, 26-й Рац та 18-ї Левандовські в "Шахтарі", 16-й Русол, 26-й Калініченко і 29-й Ротань в "Дніпрі"!

Футболістів "пронумерували" 82 роки тому

Вперше гравці вийшли на поле з номерами на футболках 82 роки тому. Першим матчем, у якому гравців "пронумерували", стала гра англійських "Арсеналу" і "Челсі" 25 серпня 1928 року. Номери вибиралися, природно, не як кому спало на думку, без обчислення щасливих чисел та без урахування особистих уподобань гравців, а строго по позиціях - з першого по 11-й номер. Так, воротареві належала одиниця, центрального півзахисника - п'ятірка, а дев'ятка - центральному нападаючому.

Після появи замін в 1965 році перший футболіст, який виходив на заміну, повинен був брати футболку з номером 12, наступного дозволялося з забобонних міркувань "пропустити" № 13 і "одягнутися" в футболку № 14.