Як ти опинився в Криму, і чи були у тебе інші варіанти продовження кар'єри?

Перш ніж опинитися в Севастополі, я відправився на перегляд до «Таврії» до свого земляка Олегу Федорчуку. День потренувався в команді, і мене відправили в дубль. Незабаром мені подзвонили і сказали, що Пучков очолив ПФК «Севастополь» і є можливість пограти в цьому клубі. Я без роздумів погодився. Раніше, в дитинстві, я вже бував у Севастополі. Після засніженого Коростеня, сонячне місто біля моря мені видався справжнім раєм.

Який футбольний тренер зіграв у твоїй футбольній долі визначальну роль?
Я б хотів відзначити двох людей - дитячого тренера Журавського Анатолія Петровича і Пучкова Сергія Валентиновича. Перший - заклав основи футбольної майстерності, другий - дав тактику, стратегію, бійцівські якості і характер переможця.

Коли вся ваша херсонська «компанія» переходила у ПФК «Севастополь», керівництво клубу ставило перед Вами конкретні завдання? Наскільки я пам'ятаю, стояло завдання потрапити до п'ятірки. Тоді команда тільки формувалася, приходили нові футболісти і в перший рік, про підвищення в класі мови не йшло. Тим не менш, ми успішно провели сезон і до кінця боролися за путівку в першу лігу. Посівши третє місце, ми, перш за все для себе зрозуміли, що можемо виграти цю лігу, що й зробили рік тому.

Ти переходив з дитячого футболу в дорослий, з другої ліги до першої, з першого дивізіону в Прем'єр-лігу. Який перехід для тебе виявився найбільш важким? Однозначно, найважчим був дебютний сезон у першій лізі. Після впевненої перемоги у другій лізі, ми отримали чотири стартових поразок поспіль. Звичайно, такого дебюту ніхто не очікував. Ми всі були дуже молоді. Була якась боязнь. Поступово відчули впевненість, і все стало на свої місця.