На жаль, другий тайм не подарував голів, та й видовищність «знітилася» - з'явилося досить шлюбу, що не дозволяло командам проводити осмислені атаки. Наприкінці основного часу Агуеро навіть спробував намалювати пенальті, але рефері не оцінив акторської майстерності і гра перейшла в додатковий час.

Очевидно, Кіке Санчес Флорес знайшов для команди потрібні слова, тому що мадридці змогли переломити хід гри на свою користь. Найчастіше переходили і залишалися на половині поля супротивника, загострювали свою позиційну атаку, загалом, не чекали пенальті. Англійці ж, хоч і мають своєрідне «національне прокляття» програвати у післяматчевих серіях одинадцятиметрових, не поспішали забивати з гри. І - пропустили.

І знову дав про себе знати Агуеро, протоптали по лівому флангу цілу дорогу через володіння Бейрда. Надто вже складний дістався противник захиснику, і той не раз і не два, опустившись п'ятою точкою на газон, сумними очима проводжав забіг аргентинця. На 116-й хвилині його помилка стала фатальною: прийшов з цієї зони простріл Агуеро був адресований Форлана, але в боротьбі з форвардом Бреде Хангеланд невдало підправив м'яч, що йде йому між ніг, і в протихід голкіперу снаряд влучив у ціль.

Забивши на 116-й хвилині, «Атлетіко» без нервів довів справу до логічного завершення. Захисна тактика не дала результатів англійцям: ті завдали лише три удари в створ воріт за основний і додатковий час, тому і програли цілком заслужено. Втім, вже вихід у фінал єврокубка залишається найвищим досягненням клубу у всій його історії. Що до «Атлетіко», то ця команда вже мала міжнародний успіх (Кубок Кубків у 1962-му і Міжконтинентальний